Головна / Продукція / Каталог статей / Застосування якісного і безпечного антибіотику за інфекційних патологій травного каналу в тварин і курей

СТАТТІ
Застосування якісного і безпечного антибіотику за інфекційних патологій травного каналу в тварин і курей

Розумнюк А.В., к.вет.н.
rav@bhfz.com.ua

Пероральне застосування телятам, поросятам, молодняку та дорослим курям доксицикліну в рекомендованих дозах, забезпечує загибель патогенних мікроорганізмів, які викликають ураження шлунково-кишкового каналу птиці та відновлює клінічний статус, не спричиняючи жодних патологічних реакцій в організмі тварин і птиці

Вступ. Однією з двох головних галузей сільського господарства є тваринництво. Воно забезпечує населення продуктами харчування (молоко, масло, м'ясо, сало, яйця та ін.), легку і харчову промисловість – сировиною (вовна, шкури, м'ясо, молоко тощо), дає живу тяглову силу (коні, воли, осли, мули, буйволи, верблюди, олені), деякі корми (кісткове борошно та ін.), лікарські засоби (гормони, сироватки) й органічні добрива [1]. Саме тому, піклування про здоров’я тварин – є головним завданням фахівців ветеринарної медицини. 

У скотарстві, як найважливішої галузі продуктивного тваринництва, надзвичайно важливим є збереження молодняку великої рогатої худоби. Найбільш небезпечними для телят є інфекційні хвороби, які спричинюють значні економічні збитки внаслідок загибелі тварин. Найбільші втрати у свинарстві також відбуваються в період вирощування молодняку. Аналіз літературних джерел вказує, що у 30 % випадків падежу поросят, причинами були хвороби шлунково-кишкового каналу, спричиненні заразними патологіями.

Окрему роль у забезпечені населення повноцінними дієтичними продуктами харчування, займає птахівництво. [2]. На сьогодні, в Україні це єдина галузь тваринництва, яка не втратила темпів розвитку і вийшла на передові позиції, успішно потіснивши імпортерів з вітчизняного ринку курятини. Світовий досвід свідчить, що запорукою економічного ефекту у тваринництві є гідне ветеринарне забезпечення [3, 4]. Благополуччя птахопоголів’я щодо інфекційних захворювань дозволяє отримати продукцію високої якості [2]. У структурі інфекційної патології птиці бактеріальні інфекції посідають одне з провідних місць [5]. Складність боротьби з ними полягає в тому, що часто бактеріози мають асоційований перебіг. Останніми роками ця проблема набула надзвичайної актуальності, оскільки змішані бактеріальні інфекції не тільки утруднюють діагностику, але й знижують ефективність протиепізоотичних заходів і спричиняють значні економічні збитки [6].

В основі раціональної антибіотикотерапії лежать вірний вибір препарату та якнайшвидше його потрапляння до хворого організму тварин і птиці. Саме тому, науковці та практичні фахівці ветеринарної медицини схиляються до застосування високоякісних антибіотиків широкого спектру дії, які забезпечують своєчасне усунення етіологічних факторів (патогенних мікроорганізмів).

Одним із засобів етіологічної терапії, який відповідає вищевказаним вимогам є доксициклін – напівсинтетичний антибіотик із групи тетрациклінів. Він активний щодо грам-позитивних і грам-негативних; аеробних і анаеробних бактерій, великих вірусів та перехідних форм мікроорганізмів – рикетсій, хламідій, мікоплазм, трепонем. За перорального прийому, доксициклін швидко всмоктується з травного каналу, на 90 % зв’язується з білками плазми крові, що дає можливість створювати концентрації в тканинах вищі, ніж у крові, розподіляється в усіх тканинах і рідинах організму. Практично не піддається метаболізму і виводиться в незміненому вигляді. 

Мета досліджень. Вивчити терапевтичну ефективність антибіотику доксициклін (порошок для перорального застосування 50 %) за інфекційних патологій шлунково-кишкового каналу в телят, поросят і курей.

Матеріали і методи досліджень. Під час відбору тварин, для клінічного дослідження терапевтичної ефективності препарату доксициклін Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу, проводився ретельний огляд всього поголів’я, з метою виявлення свійської птиці з клінічними симптомами шлунково-кишкових захворювань. Щодо інвазійних хвороб і незаразної внутрішньої патології тварин були здоровими.

Телята віком 2–3 тижні, масою тіла 35–38 кг із явищами диспепсії (пронос, блювання, метеоризм, порушення перетравлювання), патологічними шумами в органах травлення, ознаками недостатності органів травлення (іктеричність, ексікоз, кахексія). Поросята віком 3–4 місяці, масою тіла 35–42 кг з ознаками аналогічними у телят. Птиця – перед початком дослідження тварин з підтвердженим діагнозом, розподіляли на дослідні групи. Відбирали 20 курчат віком 25–30 діб і 20 курей – 60–65 діб. В усіх птахів були ознаки гастроентериту (пронос, порушення перетравлювання корму, кахексія).

Етіологічні фактори визначали бактеріальними дослідженнями калу, посліду і змивів із прямої кишки та клоаки (посів на живильні середовища). Виділену з організму тварин і курей мікрофлору перевіряли на чутливість до препарату «Доксициклін (порошок для перорального застосування 50 %)».

Доксициклін застосували у формі водного розчину для перорального застосування згідно інструкції-вкладки в дозі 10 мг/кг маси тіла (телятам – 2 рази на добу; 7 діб), 20 мг/кг (поросятам – 1 раз на добу; 7 діб) та 40 мг/кг (1 раз на добу птиці; 7 діб). Розчинність препарату становила 100 %, навіть у жорсткій холодній воді.

Впродовж усього клінічного експерименту тварини знаходилися під щоденним спостереженням.

Результати досліджень. Від дослідних тварин і птиці з вищеописаними симптомами відбирали проби калу, посліду, змиви прямої кишки та клоаки. Бактеріологічними дослідженнями були виділені як патогенні так і не патогенні мікроорганізми (рис. 1).

а       б

в     г

Рис. 1. Мікроорганізми зі зразків патологічного матеріалу в телят (а), поросят (б), курчат (в) і дорослої птиці (г) з інфекційною патологією шлунково-кишкового каналу перед початком лікування

Дослідження цільної крові телят указували на розвиток гіпохромної макроцитарної анемії та лейкоцитозу з різким регенеративним зрушенням ядра вліво (табл. 1). Із біохімічних показників сироватки крові, за межами норми була лише концентрація загального білка – 81,6 г/л (гіперпротеїнемія).

Таблиця 1 – Показники цільної крові телят, поросят і птиці з розладами шлунково-кишкового каналу

             Показник

Групи 

Еритроцити, Т/л 

Гемоглобін, г/л

Гематокрит, м33

Лейкоцити, Г/л

Нейтрофіли, %

Загальний білок, г/л

П

С

Т

норма

5–7,5

95–125

35–40

6–12

2–5

20–35

72–86

хворі

7,72±0,64

94,3±3,86

0,49±0,01

15,8±0,96

12,3±0,91

18,9±0,78

81,6±4,58

доксициклін

6,64±0,58*

110,8±3,36*

0,43±0,001*

7,6±0,79*

5,3±0,52*

27,6±1,7*

68,5±4,21*

П

норма

6–7,5

90–110

35–43

8–16

2–4

40–48

70–85

дослід

6,21±0,59

98,1±3,86

0,46±0,01

19,1±1,25

15,3±0,94

21,5±1,84

89,6±4,05

доксициклін

6,47±0,61

97,4±3,55

0,37±0,06*

12,6±1,24*

6,2±1,08*

28,6±1,92*

77,3±3,82*

К

норма

2–2,2

80–120

25–28

20–40

24–30

43–60

дослід

1,93±0,52

86,4±2,45

0,25±0,01

36,4±3,62

9,6±0,56

6,4±0,61*

69,3±2,25

доксициклін

2,16±0,56

88,4±2,31

0,26±0,01

26,5±2,47*

26,9±1,48

31,2±1,55*

56,9±1,87*

ДП

норма

3–4

80–120

26–30

20–40

24–30

43–60

дослід

3,27±0,49

92,5±3,12

0,27±0,01

49,6±4,32

24,7±2,39

66,8±2,54

доксициклін

3,31±0,49

93,8±2,67

0,27±0,01

33,5±3,54*

25,4±2,86

57,1±2,57*

Примітка. Т – телята; П – поросята; К – курчата; ДП – доросла птиця * – р˂0,05, порівняно з показниками до лікування.

У хворих курчат, дорослої птиці та поросят зміни показників крові були схожими до таких у телят (табл. 1). В поросят додатково виявляли помірну білірубінемію – 12,6 мкмоль/л (норма 0,3–8,2).

Після випоювання тваринам і птиці доксикліну протягом п’яти діб, виявили зниження кількості не патогенних та відсутність патогенних мікроорганізмів (рис. 2).

     

        а       б

     

      в       г

Рис. 2. Мікроорганізми зі зразків патологічного матеріалу в телят (а), поросят (б), курчат (в) і дорослої птиці (г) після п’ятидобового лікування

У графіках відображені лише мікроорганізми кишечнику, які були наявні в калі, посліді, змивах з прямої кишки та клоаки. Повністю зникли в пробах від тварин наступні патогенні мікроорганізми: телята – Staphylococcus saprophyticus; поросята – Enterococcus faecium, Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus; птиця (курчата та доросла) – Salmonella pullorum gallinarum, Salmonella enteritidis, Campylobacter jejuni. Оскільки, в результаті мікробіологічного дослідження проведеного на 5-ту добу лікування не було виявило росту патогенної мікрофлори (рис. 2), в подальшому посів бактерій не проводився.

Результати досліджень цільної крові як у телят і поросят, так і в птиці вказували на повне відновлення показників еритроцитопоезу та зникнення запальної реакції після семидобового застосування доксицикліну (табл. 1).

Проведені дослідження вказували, що препарат доксициклін (порошок для перорального застосування 50 %); є високоефективним бактеріостатичним засобом, який усуває етіологічні чинники інфекційних захворювань шлунково-кишкового каналу телят, поросят і курей різного віку. Відсутність алергічних та будь-яких інших патологічних реакцій упродовж періоду задавання антибіотику, вказувало на можливість його застосування не тільки дорослим а й молодняку.

Висновки

1. Пероральне застосування телятам, поросятам, молодняку та дорослим курям доксицикліну (порошок для перорального застосування 50 %) в рекомендованих дозах, забезпечує загибель патогенних мікроорганізмів, які викликають ураження шлунково-кишкового каналу птиці вже на 5 добу.

2. Семидобове задавання антибіотику доксицилін відновлює клінічний статус тварин і птиці різних вікових груп і не спричиняє жодних патологічних реакцій в їхньому організмі.

Перспективами подальших досліджень є вивчення впливу препарату доксициклін (порошок для перорального застосування 50 %) для тварин і птиці з інфекційними патологіями органів дихання та сечовивідної системи.

Список літератури

1. Агропромисловий комплекс/ 59.5. Галузева структура сільського господарства. – http://pidruchniki.com/12090316/geografiya/agropromisloviy_kompleks.

2.Особливості асоційованого перебігу респіраторного мікоплазмозу та колібактеріозу птиці / Б. Стегній, П. Калин, Л. Волинець, О. Колганов // Ветеринарна медицина України. – 2001. – № 11. – С. 8.

3. Интегрированная система контроля кокцидиоза у кур / В.С. Мишин и др. Новое в эпизоотологии, диагностике и профилактике инфекционных и незаразных болезней птиц в промышленном птицеводстве: материалы международной юбилейной научно-практической конференции. – СПб. – Ломоносов, 2004. – С. 165–172.

4. Fetterer R.H. Eimeria tenella infection in meat chickens: effect of plasma and muscle 3-methyl-histidine / R.H.Fetterer, P.C. Allen // Poultry Sc. J., 2001. – Vol.80. – №11. – P. 1549–1553.

5. Дмитриева, М. Е. Изучение влияния бактериальных инфекций на экономические показатели выращивания мясной птицы / М. Е. Дмитриева // Ветеринария Урала. – 2004. – № 9. – С. 24–27.

6. Грошева Г. А. Колисептицемия птиц и методы ее диагностики / Г.А. Грошева // Ветеринария. – 1989. – № 4. – С. 64–65.

Дата публикации: 28.11.2017