Головна / Продукція / Каталог статей / Терапія афективних розладів новим представником групи препаратів солей літію: клінічне випробування препарату „ГЛЮТАЛІТ”

СТАТТІ
Терапія афективних розладів новим представником групи препаратів солей літію: клінічне випробування препарату „ГЛЮТАЛІТ”

Солі літію широко застосовуються у психіатричній практиці для лікування переважно афективних розладів і особливо для профілактики їх рецидивів, інколи для усунення деяких станів агресії при розумовій відсталості, шизофренії та інших нозологічних формах, а також для профілактики рецидивів алкоголізму (1–9).

У світовій медичній практиці використовується велика група препаратів літію: Camcolit 250; Camcolit 400; Carbolit; Duralith; Eskalit; Licarbium; Liskonum; Litarex; Lithicarb; Lithizine; Lithobid; Lithonate; Lithotabs; Manilith; Phasal; Priadel; Quilonorm; Quilonum.

При цьому в Україні переважно застосовуваються карбонат літію, літосан, контемнол як терапевтичний та профілактичний засіб при афективних розладах. Однак, цей препарат не є достатньо ефективним при наявності гіподинамічного компоненту. У зв’язку з цим, передбачалось, що поєднання літію з глютаміновою кислотою може мати більш позитивний вплив, як на маніакальні, так і на депресивні стани різного генезу. Окрім цього, передбачалось, що новий препарат «Глюталіт» може мати більш високу ефективність при афективних розладах, особливо, на органічному ґрунті.

В зв’язку з цим у Львівському державному медичному університеті був синтезований новий препарат – «Глюталіт». Експериментальними дослідженнями на тваринах було встановлено, що препарат викликає ряд ефектів, схожих з дією антидепресантів (3). Крім цього, експериментально було показано, що механізм дії препарату аналогічний до дії літію оксибутирату, але ефективність була значно вищою. Виходячи з цього, згідно до постанови фармакологічного комітету України була проведена друга фаза клінічних випробувань препарату «Глюталіт» на базі клініки кафедри психіатрії КМАПО ім П.Л. Шупика.

Метою клінічного випробування було підтвердження даних експериментального дослідження, уточнення спектру фармакологічної дії, можливих побічних явищ, ускладнень та переваг препарату над вже існуючими солями літію.

ДОСЛІДИТИ:
1) терапевтичну ефективність нового фармакологічного засобу при афективних розладах різного походження.
2) вивчити переносимість та токсичність.
3) співставити ефективність та токсичність літію γ-гідроглютамінату з карбонатом літію.
4) уточнити показаня та терапевтичні дози, добовий режим прийому препарату.
5) виявити та оцінити можливі побічні явища та ускладнення, заходи їх корекції.
6) встановити покази для призначення, тривалість лікування, спектр терапевтичної активності препарату, можливість комбінації з іншими лікувальними засобами.

Дослідження проводилося у порівнянні з контрольною групою з 30 хворих репрезентативних за віком, статю, структурою синдрому, нозологічним діагнозом, які отримували карбонат літію за стандартними схемами. До групи дослідження були включені хворі з афективними розладами в рамках біполярного розладу, циклотимії, шизоафективного розладу, при судинних захворюваннях, інволюційної меланхолії та органічного ураження ЦНС. З дослідження були виключені хворі з супутньою соматичною патологією. План випробування та протокол дослідження були складені згідно постановами фармакологічного комітету. Тривалість дослідження складала 12 місяців. Дослідження проводилося за принципом інформованої згоди і добровільності з дотриманням всіх етичних норм, що застосовуються при випробуванні нових лікарських засобів. Літій γ-гідроглютамінат призначався у добовій дозі 0,3–0,6 г у перші дні лікування з наступним підвищенням до 0,9 г. Препарат приймався тричі на день. Кожні 2 тижні визначалася концентрація препарату у плазмі крові методом полум’яної фотометрії. Ефективність оцінювалась традиційними клінічними методами. Подвійний сліпий метод не застосовувався. У декотрих випадках препарат призначався у комбінації з транквілізаторами, антидепресантами, а в окремих випадках і з нейролептиками. Всі хворі дотримувалися режиму лікування. Попередні експериментальні дані показали високу антидепресивну активність препарату, що перевищує у декілька разів аналогічну активність оксибутирату літію. При цьому γ-гідроглютамінат літію є безпечним препаратом для застосування.

ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ДОСЛІДЖУВАНИХ

Всього було обстежено 59 хворих (14 чоловіків та 45 жінок) віком від 18 до 65 років. Розподіл хворих проводився за ноозологічним та синдромальним принципом. Були виділені такі групи: Біполярний розлад — 20 хворих (з них з депресивним синдромом — 6, маніакальним — 14). В рамках шизоафективного розладу терапевтична активність препарату вивчалась у 12 хворих (з депресивними станами — 5, маніаформними — 7). При органічних ураженнях головного мозку літій γ-гідроглютамінат застосовувався у 15 хворих (з маніаформным синдромом — 9, з депресивним синдромом — 6) При циклотимії — 12 хворих з гипоманиокальнім синдромом.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ

Ефективність препарату оцінювалася за 4-х бальною шкалою: покращення, незначне покращення, відсутність ефекту, погіршення. Аналізувався вплив препарату на афективний розлад при різних ноозологіях. Демографічні показники не вивчалися. Динаміка психичного стану хворих вивчалася на 7, 14, 21 та 28 добу. Результати дослідження ефективності препарату наводяться у таблицях (1, 2, 3).

Таблиця 1. ЕФЕКТИВНІСТЬ Глюталіту ПРИ АФЕКТИВНИХ РОЗЛАДАХ У ХВОРИХ НА МАНІАКАЛЬНО-ДЕПРЕСИВНИЙ ПСИХОЗ

№ з/п

Дослідження групи хворих

К-сть хворих

Кінцевий результат терапії

 

 

 

Покращення

Незначне покращення

Відсутність ефекту

Погіршення

1.

Депресивний синдром

6

4

1

1

-

2.

Маніакальний синдром

14

10

4

 

-

 

ВСЬОГО

20 (100%)

15 (70 %)

5 (25%)

1 (5%)

-

Таблиця 2. ЕФЕКТИВНІСТЬ Глюталіту ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ШИЗОАФЕКТИВНИЙ ПСИХОЗ

№ з/п

Дослідження групи хворих

К- сть хворих

Кінцевий результат терапії

 

 

 

Покращення

Незначне покращення

Відсутність ефекту

Погіршення

1.

Депресивно-параноїдний синдром

5

3

1

1

-

2.

Маніоформний синдром

7

5

2

-

-

 

ВСЬОГО

12 (100%)

8(66,6%)

3(25%)

1(8,3%)

-

Таблиця З. ЕФЕКТИВНІСТЬ Глюталіту ПРИ ЕКЗОГЕНО-ОРГАНІЧНИХ ПСИХОЗАХ

№ з/п

Дослідження групи хворих

К-сть хворих

Кінцевий результат терапії

 

 

 

Покращення

Незначне покращення

Відсутність ефекту

Погіршення

1.

Депресивний синдром

6

4

1

1

-

2.

Маніакальний синдром

9

7

2

-

-

 

ВСЬОГО

15(100%)

11(73,3%)

3 (20,%)

1 (6,66%)

-

Таблиця 4. ЕФЕКТИВНІСТЬ Глюталіту ПРИ ЦИКЛОТИМІЇ

з/п

Дослідження    групи хворих

К-сть хворих

Кінцевий результат терапії

 

 

 

Покращення

Незначне покращення

Відсутність ефекту

Погіршення

1.

Гіпоманіакальний синдром

12

9

3

-

-

 

ВСЬОГО

12 (100%)

9 (75%)

3(25%)

 

-

Як видно з наведених таблиць, Глюталіт проявляє значну ефективність при різних синдромах у рамках біполярного розладу — 70%. При афективних розладах при шизоафективному розладі складала — 66,6%. Ефективність при екзогено-органичних станах, покращення, складала 73,3 %. Ефективність при циклотимії складала 75%. Погіршення в процесі терапії не спостерігалось.

У впливі Глюталіту переважала седативна дія і як у групі препаратів солей літію, — нормотимічна дія.

Аитипсихотичний эфект відмічений у групі пацієнтів з ендогенними афективними розладами (біполярний розлад, циклотімія, шизоафективний розлад).

У групі хворих зі змішаними афективними станами відмічена виразна дія на стан тривоги та ажитації. Терапевтичний ефект спостерігався через 12 – 16 днів від початку лікування. Після усунення основных проявів маніакального стану, як правило на 3-му тижні дозу γ-гідроглютамінату літію зменшували.

Глюталіт ефективно поєднувався з нейролептиками для купирування значного маніакального збудження та антидепресантами для терапії депресивних і субдепресивних станів та прафілактичної терапії ендогенних афективних психозів. Слід відзначити, що для профілактичного застосування літію у поєднанні з антидепресантами та нейролептиками слід призначати мінімальні дози Глюталіту відповідно до низьких концентрацій літію у плазмі крові.

Глюталіт без побічних явищ поєднувався з нейролептиками, антидепресантами та транквілізаторами.

Інших сторонніх явищ при вивченні препарату не було помічено. При маніакальних приступах спостерігалося пом’якшення афективного підйому, дративливості та гнівливості.

При депресивних станах зменшувалися вітальне відчуття туги, почуття безвихіднорсті, послаблялася вираженість ідей самозвинувачення та самоприниження.

У хворих на депресивні стани поряд з редукцією депресивної симптоматики з’являлися скарги на кволість, стомлюваність, що зникали після зменшення дози Глюталіту.

У хворих на шизоафективний розлад помітно редукувалися гострі афективні симптоми. Клінічні випробовування показали добру переносимість препарату пацієнтами.

Таким чином, отримані дані свідчать про наявність м’якої седативної та антидепресивної дії препарату, яка поєднувалася з тонізуючим ефектом. Виявлена значна нормотимічна дія Глюталіту. Найбільш виражений терапевтичний ефект спостерігався при добовій дозі препарату 0,6-0,9 г при концентрації літію у плазмі крові на рівні 0,5-0,9 ммоль/ л.

Препарат сумісний при вживанні з іншими психотропними засобами.

Отже, препарат «Глюталіт» володіє оригінальним спектром дії, високою ефективністю при афективних розладах різного генезу і сумісний з іншими психотропними засобами.

Серйозних побічних явищ та реакцій в процесі терапії при вказаних дозах і концентроції препарату у плазмі крові не відмічалося. У деяких хворих (2) спостерігалися незначні побічні ефекти у вигляді транзиторного головного болю та легкої нудоти, які проходили спонтанно і не вимагали медикаментозної корекції. Впливу на загальні і біохімічні показники крові та сечі в процесі терапії не виявлено. Таким чином, отримані результати свідчать про безпечність застосування препарату і повністю підтверджують заключення експертизи матеріалів доклінічного дослідження безпечності препарату «Глюталіт» № 65 від 12 липня 1991 року.

ОБГОВОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ НОВИЗНИ

Клінічне випробування Глюталіту практично повністю підтверджує експериментальні дані. В результаті клінічного дослідження встановлений оригінальний спектр дії препарату: наявність нормотимічного ефекту, наявність своєрідного седативного впливу з деяким тонізуючим компонентом, м’яка антиманіакальна дія препарату і значна антидепресивна активність, особливо, при астено-депресивних станах різного генезу. При цьому відмічається практична відсутність побічних явищ, що свідчить про безпечність застосування Глюталіту.

У процесі клінічного дослідження були встановлені оптимальні терапевтичні дози та оптимальні терапевтичні концентрації Глюталіту. На підставі аналізу ефективності препарату з врахуванням оригінального спектру дії можна визначити показання для застосування цього лікарського засобу:

1. Депресивні стани різного ступеню вираженості і генезу.

2. Маніакальні стани у рамках біполярного розладу.

3. Афективні розлади при різних нозологіях.

Протипоказань для застосування препарату, окрім соматичної патології не виявлено.

На другому етапі клінічного випробування проводилося порівняння клінічного ефекту Глюталіту з широко застосовуваним у психіатричній практиці карбонатом літію. З’ясовано, що Глюталіт порівняно з карбонатом літію має більш виражену антидепресивну дію (р<0,05). По- друге, седативна дія нового препарату корисно відрізняє його від карбонату літію. По-третє, Глюталіт володіє деякою тонізуючою дією, що особливо корисно при гиподинамічних депресіях різного походження. Крім цього, препарат виявився більш ефективним і краще переносимим при афективних розладах різного походження.

В цілому відмічається краща переносимість та безпечність застосування нового препарату літію. Оскільки до хімічної структури Глюталіту входять іони літію, можна передбачити достатній профілактичний ефект.

Терапевтична активність Глюталіту не поступається іншим препаратам даної групи. Практично не були зафіксовані побічні явища при вивченні препарату.

В аптечну мережу України у квітні 2004 року надійшов препарат «Глюталіт» Борщагівського хімфармзаводу (м. Києв) для застусовання у медичній практиці.

ЛIТЕРАТУРA

1. Г. Я. Авруцкий, А. А. Недува. Лечение психически больных. М. 1988.— 528 c.
2. Т. Б. Дмитриева (ред. пер. с англ.). Клиническая психиатрия. М. 1998.
3. I. Й. Влох, С. I. Михняк, Б. П. Сувало. Довідник з терапії психічних захворювань. Львів- Каменяр, 1998.
4. Simard М., Gumbiner В., Lee A., et al. Lithium carbonate intoxication. Arch. Intern. Med. 1989, 149, 36-46
5. Janicak P. G., Davis J. М. Clinical usage of lithium in mania. In: Burrows G. D., Norman T. R. Davies В., eds. Antimanics, anticonvulsants and other dmgs in psychiatry. Amsterdam: Elsevier Science Publishers, 1987; 21-34.
6. Colgate R. The ranking of therapeutic and toxic side effects of lithium carbonate. Psychiatric Bull. 1992; 16(8), 473-475.
7. Goldney R. D. Spence N. D. Safety of the combination of lithium and neuroleptic drugs. Am. J. Psychiatry. 1986; 143:882-884
8. Bowden CL.,Key treatment stadies of lithium in manic-depressive illness: efficasy and side effect. J Clin Psychiatry1998;59 (Suppl 6) :13-19).
17.01.2005     В.М. Кузнєцов, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика

Дата публикации: 17.01.2005