Home / Products / Article Directory / Застосування якісного і безпечного антибіотику за інфекційних патологій травного каналу в курей

ARTICLES
Застосування якісного і безпечного антибіотику за інфекційних патологій травного каналу в курей

Розумнюк А.В., к.вет.н.
ПАТ НВЦ Борщагівський ХФЗ

Пероральне застосування молодняку та дорослим курям доксицикліну* в рекомендованих дозах, забезпечує загибель патогенних мікроорганізмів, які викликають ураження шлунково-кишкового каналу птиці та відновлює клінічний статус, не спричиняючи жодних патологічних реакцій в організмі птиці

Вступ. Птахівництво, в більшості держав світу, займає провідне місце серед інших галузей сільськогосподарського виробництва, забезпечуючи населення повноцінними дієтичними продуктами харчування [1]. На сьогодні, в Україні це єдина галузь тваринництва, яка не втратила темпів розвитку і вийшла на передові позиції, успішно потіснивши імпортерів з вітчизняного ринку курятини. Світовий досвід свідчить, що запорукою економічного ефекту у тваринництві є гідне ветеринарне забезпечення [2, 3]. Благополуччя птахопоголів’я щодо інфекційних захворювань дозволяє отримати продукцію високої якості [1].

У структурі інфекційної патології птиці бактеріальні інфекції посідають одне з провідних місць [4]. Складність боротьби з ними полягає в тому, що часто бактеріози мають асоційований перебіг. Останніми роками ця проблема набула надзвичайної актуальності, оскільки змішані бактеріальні інфекції не тільки утруднюють діагностику, але й знижують ефективність протиепізоотичних заходів і спричиняють значні економічні збитки [5].

В основі раціональної антибіотикотерапії лежать вірний вибір препарату та якнайшвидше його потрапляння до хворого організму птиці. Саме тому, науковці та практичні фахівці ветеринарної медицини схиляються до застосування високоякісних антибіотиків широкого спектру дії, які забезпечують своєчасне усунення етіологічних факторів (патогенних мікроорганізмів.

Одним із засобів етіологічної терапії, який відповідає вищевказаним вимогам є доксициклін – напівсинтетичний антибіотик із групи тетрациклінів. Він активний щодо грам-позитивних і грам-негативних; аеробних і анаеробних бактерій, великих вірусів та перехідних форм мікроорганізмів – рикетсій, хламідій, мікоплазм, трепонем. За перорального прийому доксициклін швидко всмоктується з травного каналу, на 90 % зв’язується з білками плазми крові, що дає можливість створювати концентрації в тканинах вищі, ніж у крові, розподіляється в усіх тканинах і рідинах організму. Практично не піддається метаболізму і виводиться в незміненому вигляді. 

Мета досліджень. Вивчити терапевтичну ефективність антибіотика доксициклін (порошок для перорального застосування 50 %) за інфекційних патологій шлунково-кишкового каналу в курей.

Матеріали і методи досліджень. Під час відбору тварин, для клінічного дослідження терапевтичної ефективності препарату доксициклін* Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу (БХФЗ), проводився ретельний огляд всього поголів`я, з метою виявлення свійської птиці з клінічними симптомами шлунково-кишкових захворювань.

В дослідження було включено здорових тварин стосовно інвазійних хвороб і незаразної внутрішньої патології. Перед початком дослідження тварин з підтвердженим діагнозом, розподіляли на дослідні групи. Відбирали 20 курчат віком 25–30 діб і 20 курей – 60–65 діб. В усіх птахів були ознаки гастроентериту (пронос, порушення перетравлювання корму, кахексія). Етіологічні фактори визначали бактеріальними дослідженнями посліду і змивів із клоаки (посів на живильні середовища). Виділену з організму курей мікрофлору перевіряли на чутливість до препарату «Доксициклін (порошок для перорального застосування 50 %)» БХФЗ.

Доксициклін застосували у формі водного розчину для перорального застосування в дозі 40 мг/1 кг маси тіла (згідно інструкції-вкладки) один раз на добу протягом всього періоду лікування (7 діб).

Впродовж усього клінічного експерименту тварини знаходилися під щоденним спостереженням. Зміни клінічних симптомів та загального стану молодняку курей: температура тіла тварин, диспепсичні явища (пронос, порушення перетравлювання), ознаки недостатності органів травлення (іктеричність, виснаження) вимірювали у плюсах: де «+++» – виражений ступінь, «++» – помірний, «+» – незначний.

Результати досліджень. 

На початку дослідження, у тварин спостерігали виражені диспепсичні явища пронос і порушення перетравлювання з помірним виснаженням; іктеричності (жовтушності) видимих слизових оболонок і шкіри під пір’ям не спостерігали (табл. 1). Температура тіла не виходила за межі нормативних коливань. На 3-тю добу застосування «Доксицикліну-БХФЗ*» диспепсичні явища зменшились: у тварин спостерігали помірні порушення перетравлювання, незначний ступінь виснаження. Через 7 діб застосування досліджуваного антибіотику, клінічний стан птиці був задовільним.

Таблиця 1 – клінічні ознак у хворих і курей упродовж досліду

Показник 

25–30 діб

60–65 діб

0 доба

5 доба

7 доба

0 доба

5 доба

7 доба

Температура тіла, °C

(норма 41,0-44,0)

41,0-44,0

41,0-44,0

41,0-44,0

41,0-44,0

41,0-44,0

41,0-44,0

Пронос 

+++

+/-

-

+++

+/-

-

Порушення перетравлювання

+++

++

-

+++

+

-

Іктеричність 

-

-

-

-

-

-

Виснаження 

++

+

-

++

+

-

Бактеріальними дослідженнями калу виявляли E. coli, Salmonella pullorum gallinarum. У меншій мірі – Staphylococcus aureus, Salmonella enteritidis, Campilobacter jejuni. Усі виділені культури були чутливими до доксицикліну (табл. 2). 

Таблиця 2Мікроорганізми зі зразків патологічного матеріалу (калові маси, змиви з клоаки) у курей з інфекційною патологією шлунково-кишкового каналу перед початком лікування

Виділені мікроорганізми

Абсолютна кількість,

25–30 діб

60–65 діб

Escherichia coli (<10*4 КОЕ/г)

Salmonella pullorum gallinarum

Staphylococcus aureus (<10*4 КОЕ/г)

Salmonella enteritidis

Campylobacter jejuni

20

16

12

5

3

20

18

13

4

4

Кількість досліджень (n=20)

20

20

Мікробіологічне дослідження проведене на 5-ту добу лікування не виявило ріст патогенної мікрофлори (табл. 3) і в подальшому не проводились.

Проведені дослідження вказували, що препарат доксициклін (порошок для перорального застосування 50 %; виробництва Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу м. Київ) є високоефективним бактеріостатичним засобом, який усуває етіологічні чинники інфекційних захворювань шлунково-кишкового каналу в курей.

Таблиця 3 – Мікроорганізми зі зразків патологічного матеріалу (калові маси, змиви з клоаки) у курей з інфекційною патологією шлунково-кишкового каналу на 5 добу лікування

Виділені мікроорганізми

Абсолютна кількість,

25–30 діб

60–65 діб

Escherichia coli (<10*4 КОЕ/г)

Salmonella pullorum gallinarum

Staphylococcus aureus (<10*4 КОЕ/г)

Salmonella enteritidis

Campylobacter jejuni

16

-

5

-

-

16

-

6

-

-

Кількість досліджень (n=20)

20

20

Відсутність алергічних та будь-яких інших патологічних реакцій упродовж періоду задавання антибіотику, вказувало на можливість його застосування не тільки дорослим а й молодняку птиці.

Висновки

1. Пероральне застосування молодняку та дорослим курям доксицикліну (порошок для перорального застосування 50 %; виробництва Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу м. Київ*) в рекомендованих дозах, забезпечує загибель патогенних мікроорганізмів, які викликають ураження шлунково-кишкового каналу птиці вже на 5 добу.

2. Семидобове задавання антибіотику доксицилін відновлює клінічний статус курей різних вікових груп і не спричиняє жодних патологічних реакцій в їхньому організмі.

Перспективами подальших досліджень є вивчення впливу препарату доксициклін (порошок для перорального застосування 50 %; виробництва Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу м. Київ) для птиці з інфекційними патологіями органів дихання.

Список літератури

1. Особливості асоційованого перебігу респіраторного мікоплазмозу та колібактеріозу птиці / Б. Стегній, П. Калин, Л. Волинець, О. Колганов // Ветеринарна медицина України. – 2001. – № 11. – С. 8.

2. Интегрированная система контроля кокцидиоза у кур / В.С. Мишин и др. Новое в эпизоотологии, диагностике и профилактике инфекционных и незаразных болезней птиц в промышленном птицеводстве: материалы международной юбилейной научно-практической конференции. – СПб. – Ломоносов, 2004. – С. 165–172.

3. Fetterer R.H. Eimeria tenella infection in meat chickens: effect of plasma and muscle 3-methyl-histidine / R.H.Fetterer, P.C. Allen // Poultry Sc. J., 2001. – Vol.80. – №11. – P. 1549–1553.

4. Дмитриева, М. Е. Изучение влияния бактериальных инфекций на экономические показатели выращивания мясной птицы / М. Е. Дмитриева // Ветеринария Урала. – 2004. – № 9. – С. 24–27.

5. Грошева Г. А. Колисептицемия птиц и методы ее диагностики / Г.А. Грошева // Ветеринария. – 1989. – № 4. – С. 64–65.

Published: 28.11.2017