Кашель (tussis) – захисний складнорефлекторний акт, пов`язаний з подразненням у дихальних шляхах чутливих закінчень n. vagus або рецепторів дихальних шляхів, зростанням внутрішньогрудного тиску і складним рефлексом очищення їх від речовин, що потрапили як зовні, так і ендогенним шляхом.
Кашель відрізняється за характером, звучністю, тембром, часом виникнення, виділенням мокротиння чи його відсутністю [4].
У комплексній терапії захворювань дихальних шляхів у дітей раннього віку вибір протикашльового засобу має бути індивідуальним, і з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей їх дихальної системи, швидкого виснаження захисних механізмів та високого ступеня сенсибілізації. Крім того, слід пам`ятати про особливості розвитку у дітей раннього віку запального процесу на стінках бронхів із частковою або повною їх обструкцією, коли перистальтичний рух бронхіол і діяльність миготливого епітелію не можуть забезпечити необхідний дренаж трахіобронхіального дерева [5].
На сьогодні для лікування бронхолегеневих захворювань, що супроводжуються кашлем, використовують різні групи препаратів (протикашльові, відхаркувальні, комбіновані, муколітичні та ін.) залежно від механізмів фармакологічної дії і протикашльової активності, ризику виникнення їх побічних ефектів та протипоказань, особливостей основного і супутніх захворювань, преморбідного фону, віку дитини тощо [2].

До протикашльових препаратів належать лікарські засоби центральної (наркотичні – кодеїн, етилморфіну гідрохлорид, ненаркотичні – окселадину цитрат, бутамірат та ін.) і периферичної (преноксдіазин) дії.

Серед засобів, що стимулюють відхаркування, виділяють рефлекторно діючі препарати та засоби резорбтивної дії. Рефлекторно діючі препарати при пероральному застосуванні помірно подразнюють рецептори шлунка, що збуджує центр блювоти продовгуватого мозку, рефлекторно посилюють секрецію слинних залоз и слизових залоз бронхів. До цієї групи належать препарати алтею, солодки, термопсису, ефірні олії, терпінгідрат та ін.
До препаратів резорбтивної дії належать натрію і калію йодид, амонію хлорид, натрію гідрокарбонат та інші сольові препарати, що, всмоктуючись у шлунково-кишковому тракті, виділяються слизовою оболонкою бронхів, збільшують бронхіальну секрецію, розріджують мокротиння і полегшують відхаркування.
Комбіновані препарати містять два і більше компонентів, які, крім відхаркувальної дії, мають протикашльовий і бронхолітичний ефекти.

Найпоширенішими протикашльовими засобами в лікуванні дітей раннього віку є муколітичні препарати (амброксол, бромгексин, ацетилцистеїн, карбоцистеїн, протеолітичні ферменти та ін.), що діють на гель-фазу бронхіального секрету: ефективно розріджують мокротиння, суттєво не збільшуючи його кількості, а також зменшують адгезивність мокротиння [1].

Основні принципи раціональної муколітичної терапії:
• диференційований вибір засобу залежно від типу патологічного процесу;
• своєчасність призначення і достатній курс лікування;
• проникність препарату та здатність підсилювати дію антибактеріальних засобів;
• максимальні ефективність і безпечність щодо основної діючої та допоміжних речовин [3].

Усім зазначеним вимогам відповідає препарат Амброксол-15 (ЗАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод»). Діюча речовина препарату амброксол є активним метаболітом бромгексину, що належить до секретолітичних і секретомоторних препаратів нового покоління. Механізм дії амброксолу багатокомпонентний: стимулює утворення мокротиння в бронхах, сприяє його розрідженню та поліпшує виведення внаслідок підвищення активності миготливого епітелію, збільшує концентрацію сурфактанту в легенях та запобігає його руйнації. Амброксол-15 має протизапальну дію, антиоксидантні властивості, стимулює місцевий імунітет і володіє незначним протикашльовим ефектом.
Препарат випускається у вигляді сиропу (флакони по 100 мл) з мірною ложкою у кожній упаковці.

Мета дослідження
Оцінка терапевтичної ефективності та переносимості препарату Амброксол-15 у лікуванні бронхолегеневих захворювань у дітей раннього віку.

Матеріали і методи
Під спостереженням було 30 дітей віком від 6 міс до 4 років із гострими бронхітами, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку ІПАГ АМН України. У складі комплексної терапії, що включала антибактеріальні та симптоматичні засоби, призначали препарат Амброксол-15 (5 мл препарату містить 15 мг амброксолу гідрохлориду).
Дози препаратів визначали з огляду на вік дитини та особливості перебігу захворювання. Курс лікування становив 10 днів.
Амброксол-15 призначався дітям віком від 6 міс до 2 років по 2,5 мл (1/2 мірної ложки) двічі на день, 2-4 років – по 2,5 мл тричі на добу під час їжі.
Клінічне спостереження за хворими проводили за такими критеріями: кашель (його характер і частота), кількість та в`язкість мокротиння, наявність або відсутність задишки, аускультативна картина в бронхолегеневій системі (вислуховування хрипів).
Оцінку динаміки клінічного стану пацієнтів проводили на 3, 5 і 10-й день лікування за бальною шкалою:
0 балів – відсутність симптому;
1 бал – незначно виражений симптом;
2 бали – помірно виражений симптом;
3 бали – значно виражений симптом.
Також проводили оцінку переносимості препарату та ступеня вираженості побічних дій.

Результати та обговорення
З перших днів застосування Амброксолу-15 спостерігалася позитивна динаміка клінічних симптомів: уже на 2-3-й день кашель ставав продуктивним і менш болючим, легше відходило мокротиння, помітно зменшувалася його в`язкість, що змінювало характер кашлю, зменшувалася задишка, поліпшувалася аускультативна картина (зменшення хрипів) у бронхолегеневій системі. На 5-й день призначення препарату кашель ставав значно рідшим, мокротиння менш в`язким, що сприяло його вільному відходженню, зникненню задишки та позитивній динаміці аускультативної картини в бронхолегеневій системі.
До 10-го дня лікування кашель припинявся або мав залишковий характер; виділення мокротиння повністю припинилося у 28 хворих (90,3%), повністю зникли хрипи у 29 хворих (96,6%). Під час аускультації вислуховувалися поодинокі вологі хрипи лише в однієї дитини, що, швидше за все, було пов`язано з особливостями її бронхолегеневої системи, засвідченими під час бронхологічного обстеження.
З метою об`єктивізації отриманих даних клінічного спостереження було вивчено динаміку основних симптомів захворювання в балах. Показовими під час застосування препарату Амброксол-15 були темпи зникнення кашлю, зменшення в`язкості мокротиння та аускультативні зміни у вигляді зменшення, а незабаром і зникнення хрипів (табл., рис.).

Оцінка ефективності застосування препарату Амброксол-15 показала, що «дуже добрий» ефект було досягнуто в 11 дітей (36,7%), «добрий» – у 19 (63,3%). Побічних реакцій та ускладнень під час застосування Амброксолу-15 нами не зафіксовано, що свідчить про добру переносимість і безпечність препарату.

Висновки

Препарат Амброксол-15 має виражений лікувальний ефект у дітей раннього віку з гострим бронхітом, який проявляється розрідженням мокротиння та стимуляцією його відкашлювання, а відтак, очищенням бронхів і легенів від слизу і мікробів.

Фармакологічні властивості препарату, клінічні дослідження, ефективність та відсутність побічних дій дають змогу рекомендувати його застосування при бронхолегеневих захворюваннях у дітей раннього віку.

Література

1. Зайцева О.В. Кашель у детей // Мистецтво лікування. – 2005. – № 1. – С. 18-27.
2. Коровина Н.А. и соавт. Противокашлевые и отхаркивающие лекарственные средства в практике врача-педиатра: рациональный выбор и тактика применения. Пособие для врачей. – М., 2002. – 40 с.
3. Костромина В.П., Ярощук Л.Б. Рациональная муколитическая терапия в лечении заболеваний органов дыхания // Укр. мед. вісник. – 2006. – № 3. – С. 26-33.
4. Кузьменко Л.Г. Сухой непродуктивный кашель у детей // Новости медицины и фармации. – 2006. – № 8. – С. 21-22.
5. Майданник В.Г. Кашель у детей: причины, механизмы диагностик и лечение // Современная педиатрия. – 2005. – № 3 (8). – С. 111-117.

04.10.2007 О.Г. Шадрін, д.м.н., професор, завідувач відділенням проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку, А.А. Ковальчук, к.м.н., Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Київ