Главная / Продукция / Каталог статей / Латентна сидеропенія у здорових дітей молодшого шкільного віку та її корекція за допомогою препарату Ферумбо (Статья на языке оригинала)

СТАТЬИ
Латентна сидеропенія у здорових дітей молодшого шкільного віку та її корекція за допомогою препарату Ферумбо (Статья на языке оригинала)

Дефіцит заліза — один із найбільш поширених патологічних станів, який супроводжується негативними змінами з боку багатьох систем організму (анемією, зниженням активності імунної системи, порушеннями ланцюга дихальних ферментів тощо) [1, 2, 3]. Разом з тим його надлишок зумовлює прооксидантні реакції в організмі, які призводять до широкого спектру хвороб, включаючи атеросклероз, інфаркт міокарда, діабет, нейродегенеративні захворювання, карциногенез та ін. [2, 4]. Отже, прийом препаратів заліза, його всмоктування, засвоєння та екскреція мають перебувати в діалектичній рівновазі [5]. Для запобігання та лікування залізодефіцитних станів, особливо залізодефіцитної анемії, в медичній практиці використовуються моно- та комбіновані з вітамінами препарати заліза. Однак їх клінічне застосування (особливо у великих дозах) через активацію «окислювального стресу» може негативно впливати на перебіг багатьох хронічних захворювань. Тому роботи, присвячені підвищенню ефективності та безпеки прийому відомих препаратів заліза, залишаються і досі актуальними [1, 3, 5].

Залізо (ферум, Fe) - елемент VIII групи періодичної системи, є одним із найбільш вивчених мікроелементів, входить до складу багатьох мікроелементних препаратів. Всмоктування заліза в організмі переважно відбувається через шлунково-кишковий тракт. Залізо (подібно до міді) найкраще засвоюється з харчових продуктів тваринного походження, в яких воно міститься в більш високих концентраціях, ніж у рослинній їжі [6, 7, 8]. Перелік продуктів, що містять залізо, наведено у таблиці 1.

Депо заліза: еритроцити, м`язи, слизова оболонка кишечника, печінка, селезінка та мозок. Виводиться залізо через кишечник і нирки.

У постнатальному періоді всмоктування заліза проходить здебільшого в дванадцятипалій кишці, також у верхніх відділах тонкого кишечника. Двовалентне залізо захоплюється клітинами слизової оболонки тонкого кишечника (рисунок) та окислюється у тривалентний стан. Якщо вміст заліза в організмі залишковий, то воно у сполученні з феритином затримується у мікроворсинках щіточної облямівки інтестинальної слизової і виводиться з організму епітелієм, що злущується.

При сидеропенії більша частина заліза не затримується в слизовій, а потрапляє у кровотік. При цьому збільшується швидкість всмоктування і абсорбційна поверхня кишечника. Всмоктавшись у кишечнику, залізо поєднується з трансферином, який переносить його до еритрокаріоцитів кісткового мозку і в тканини. Зворотний транспорт заліза, який виникає при природному руйнуванні еритроцитів, також здійснюється трансферином. У нормо бластах кісткового мозку залізо взаємодіє з протопорфірином, внаслідок чого утворюється гем, який поєднується надалі з поліпептидними ланцюгами глобіну, з утворенням гемоглобіну. Залишкове залізо відкладається у м`язах, кістковому мозку, паренхіматозних органах. Щоденні фізіологічні втрати заліза з калом, сечею, потом та ін. становлять 0,1-0,3 мг у дітей і 0,5-1,0 мг у підлітків.

Біохімічна значущість заліза визначається його активною участю в тканинному диханні, котре є неодмінною умовою існування будь-якої живої клітини. У складі гема залізо є одним із компонентів гемоглобіну - універсальної молекули, яка забезпечує зв`язування, транспорт і передачу кисню акцепторним клітинам і тканинам та міоглобіну [9, 10].

Залізо входить до складу активних центрів окисно-відновних ферментів (оксидази, гідроксидази, каталази, супероксиддисмутази) та бере участь у формуванні специфічних факторів імунітету, впливаючи таким чином на адаптаційні процеси.

Надлишковий вміст заліза в організмі супроводжується розвитком «окисного стресу», який призводить до раннього розвитку атеросклерозу, старіння, хронічних запальних процесів, раку. Накопичення заліза у паренхіматозних органах спричиняє гемохроматоз, а вільна форма заліза може ініціювати процеси перекисного окислення ліпідів [4, 5, 10].

Для визначення причин підвищеного вмісту заліза у сироватці крові необхідно досліджувати вміст непрямого білірубіну і сироваткової міді трансфераз. Підвищення концентрації заліза в поєднанні з підвищенням вмісту непрямого білірубіну вказує на гемолітичну природу цього процесу; підвищення вмісту заліза і сироваткової міді АСТ та АЛТ вказує на те, що головним джерелом є цитоліз паренхіматозних клітин печінки.

Дефіцит заліза є одним із найчастіших проявів дефіциту мінералів. Причинами нестачі заліза можуть бути: недостатнє надходження; порушення метаболізму та розлади всмоктування в шлунково-кишковому тракті; збільшена потреба (вагітність, лактація, критичні періоди розвитку дитини, гострі або хронічні крововтрати); порушення обміну вітаміну С; надлишок надходження в організм фосфатів, оксалатів, комплексонів, які зв`язують залізо; інтенсивні заняття спортом; гормональні порушення; глистяна інвазія. Проте навіть у здорових дітей, незалежно від регіону проживання, концентрація заліза в плазмі крові та еритроцитах має сезонні коливання. Максимальні значення спостерігаються восени, а мінімальні - у весняно-літні місяці [8, 9].

Таблиця 1. Перелік продуктів харчування, що мають найбільший вміст заліза

Види продуктів Вміст заліза*
Чорнослив сушений 15
Квасоля 12,4
Крупа гречана 8
Нирки (яловичі) 7,1
Горох 7
Кабачки в томатному coyci 6
Персики 4,1
Крупа вівсяна 3,9
Шпинат, айва 3
Груші 2,3
Сливи, абрикоси 2,1
Малина 1,6
Смородина 1,3
Морква 1,2-1,4
Картопля 0,9
Виноград свіжий 0,6
Шипшина сушена 28
Шипшина свіжа 11,5
Печінка (яловича) 9
Ікра з баклажанів 7,6
Серце (яловиче) 7
Пшоно 7
М`ясо кроляче 4,4
Лящ морський 4
Родзинки 3
Яйця курячі 2,7
Яблука 2,2
Хліб житній 2
Вишня 1,4
Суниці 1,2
Капуста свіжа 1
Гарбуз 0,8


* мг на 100 г їстівної частини продукту.

Дефіцит заліза довгий час може залишатися непоміченим, аж поки не розвинеться залізодефіцитна анемія зі специфічним сидеропенічним синдромом (блідість шкіри, слабкість, швидка втомлюваність, головний біль та запаморочення). За відсутності лікування у дітей виникає затримка розумового та фізичного розвитку, зміна поведінкових реакцій, прискорене серцебиття при незначному фізичному навантаженні, хронічний гастрит [1, 3, 9].

Серед постнатальних причин, що призводять до розвитку анемії у дітей називають:

  • аліментарний дефіцит заліза;
  • високу потребу в залізі окремих категорій дітей;
  • втрати заліза, що перевищують фізіологічні, внаслідок кровотеч, порушення кишкового всмоктування та ін.

Виокремлюють три форми залізодефіцитних станів:

  • прелатентний дефіцит заліза;
  • латентний дефіцит заліза (преданемія);
  • залізодефіцитна анемія (маніфестний залізодефіцит).

Прелатентний дефіцит заліза характеризується спустошенням тканинних депо заліза, однак рівень транспортного і гемоглобінового фонду зберігається. При цьому в дітей на відміну від дорослих відзначається зниження всмоктування заліза в кишечнику. Клінічних проявів ця стадія залізодефіцитного стану не має.

Латентний дефіцит заліза характеризується зниженням вмісту депонованого заліза і транспортного фонду. Зменшується лише активність залізовмісних ферментів, однак рівень гемоглобіну залишається нормальним.

Для латентного дефіциту заліза характерні такі клінічні прояви:

  • епітеліальний синдром (сухість шкіри; ламкість, роздвоєння, випадіння волосся; пігментація шкіри; заїди в кутках рота; розшарування і ламкість нігтів, їх ущільнювання і поперечна смугастість);
  • зміни м`язової системи (гіпотрофія);
  • відхилення з боку нервової системи (дратівливість, емоційна лабільність, підвищена втомлюваність, зіпсований смак і нюх та ін.).

Латентний дефіцит заліза розглядається як функціональне порушення з негативним балансом заліза в організмі й становить до 70% всіх залізодефіцитних станів. Враховуючи, що рівень гемоглобіну при латентному дефіциті заліза залишається нормальним, цей стан часто залишається нерозпізнаним під час проведення скринінгових обстежень дітей.

Нормальні значення заліза в сироватці крові за даними різних джерел [21] наведені у таблиці 2.

Для діагностики латентного дефіциту заліза запропоновано такі критерії (при вмісті гемоглобіну не нижче 110 г/л у дітей до 6 років і 120 г/л – у дітей старше 6 років):

  • зниження рівня сироваткового заліза нижче 12 мкмоль/л;
  • підвищення загальної залізозв`язувальної здатності сироватки – понад 69 мкмоль/л;
  • насичення трансферину залізом менше 17%.

Матеріал і методи дослідження

Виходячи із доведеної специфічності похідних заліза щодо корекції низки патологічних станів у дітей, зокрема й залізодефіцитних [1, 3, 5, 11], метою нашого дослідження було вивчення впливу залізовмісного препарату Ферумбо (виробництва ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод») на стан здоров`я у дітей молодшого шкільного віку з латентним дефіцитом цього мікроелементу. Для вирішення поставлених завдань було проведене клініко-лабораторне обстеження 75 здорових дітей 6-9 років, які проживали у місті Києві та в Черкаській області.

Рисунок. Схема транспорту заліза

Оцінка якості добових раціонів проводилася анкетно-розрахунковим методом згідно зі стандартними таблицями(шляхом анкетування батьків та інтерв`ювання дітей протягом тижня) [12].

Лабораторний аналіз передбачав визначення рівнів трансферину; сироваткового заліза; супероксиддисмутази; каталази та малонового діальдегіду [13, 14], а також проводили загальний аналіз крові. Дітям із латентною сидеропенією призначали препарат Ферумбо у дозі 5 мл один раз на добу, що відповідає 50 мг тривалентного заліза, протягом місяця (згідно з інструкцією виробника).

Статистичну обробку отриманих даних проводили за стандартними методиками [18, 19].

Результати досліджень та їх обговорення

Критеріями ефективності лікування залізодефіцитних станів, які, як правило, супроводжуються анемізацією, прийнято вважати, по-перше, відновлення гемопоетичної функції організму, зокрема: збільшення кількості еритроцитів, рівня гемоглобіну та кольорового показника крові; по-друге, нормалізацію концентрації сироваткового заліза та підвищення насичення трансферину залізом [3, 11].

Таблиця 2. Нормальні значення заліза в сироватці крові

Вік Залізо
мкг% мкмоль/л
Новонароджені 28-108 5-19,3
1-3 роки 58-188 9,3-83,6
4-14 років 62-157 11,2-28,7
15-18 років 80-140 14,1-25,1
Дорослі чоловіки 139 ± 6,0 25,0 ± 1,1
Дорослі жінки 121 ± 11,9 21,7 ± 3,1
Чоловіки і жінки > 60 років 65-110 10,8-19,8

Відомо, що харчування, якого традиційно дотримуються, не задовольняє потреб дітей у біотиках, а питанням організації харчування школярів, постійного забезпечення їхніх раціонів достатньою кількістю мінералів приділяється недостатня увага [15]. Крім того, в Україні є регіони, які мають геохімічний дефіцит деяких мікроелементів. За даними Російської АМН, більше 40% населення Російської Федерації має дефіцит вітамінів групи В, а також мікроелементів (заліза, цинку, йоду). При цьому виявлений дефіцит має характер недостатності, яка спостерігається не лише взимку та навесні, а й влітку. Такі стани відбиваються особливо на здоров`ї дітей, напружений рівень метаболізму яких потребує достатнього та регулярного надходження мікронутрієнтів [7, 16]. Стан забезпеченості дітей залізом з продуктами харчування, залежно від місця проживання, наведено у таблиці 3.

Таким чином, діти молодшого шкільного віку незалежно від місця проживання отримують з харчування лише 61% заліза від норми. За нашими попередніми даними, це стосується й інших мікроелементів: маленькі українці отримують на добу лише 24% цинку, 32% міді, 77% магнію від необхідного[15].

Аналогічним чином виглядає і стан ферокінетичних показників (таблиця 4).

Як видно з таблиці 4, у обстежених дітей відзначається зниження активності залізовмісних ферментів, що свідчить про наявність проблем не лише щодо адаптації, але й процесів безпосередньої детоксикації. Так, каталаза та супероксиддисмутаза не тільки забезпечують захист клітин від оксидантного стресу, а й беруть участь у безпосередньому каталізі окисно-відновних реакцій. В цьому плані інтерес викликає підвищення рівня каталази, яка містить 4 атоми заліза на молекулу ензиму. Тобто, тривалентне залізо, що міститься у Ферумбо, покриває потребу в ньому не лише для трансферину, який переносить виключно Fe3+, а не Fe2+, і активність якого достовірно підвищується, а й може використовуватися організмом в інших процесах, не пов`язаних з анемією. Так, лігандні комплекси тривалентного заліза стабілізують геном, хоча адекватне засвоєння заліза потребує іона міді [5, 20].

У процесі спостереження за дітьми, ми відзначили, як і інші дослідники [17], виражений вплив препарату на систему гемопоезу, в першу чергу – на стан червоної гілки крові (таблиця 5). Причому достовірне підвищення рівня гемоглобіну та кількості еритроцитів відповідало підвищенню активності трансферину. Слід підкреслити, що в процесі дослідження у спостережуваній групі дітей відзначалася варіабельність показників гемограми. У 18% дітей до корекції показники червоної крові були на нижній межі норми, а у 5% дітей виявлявся анізоцитоз. Після корекції всі ці явища зникли. В цілому ж, підвищення рівня гемоглобіну відбулося у 93% дітей.

Таблиця 3. Забезпеченість добового раціону залізом дітей молодшого шкільного віку

Показник Нормативні значення Значення показника залежно від місця проживання
м. Київ Черкаська область
M ± m Міn Маx M ± m Міn Маx
Залізо (Fe), мг 12 5,17 ± 3,06 2,23 8,47 5,77 ± 1,73 2,44 14,67

Таблиця 4. Рівень ферокінетичних показників та деяких металоензимів у крові в дітей молодшого шкільного віку з латентною сидеропенією до та після прийому препарату Ферумбо

Показник До лікування Після лікування Нормативні межі
Залізо (Fe), мкмоль/л 11,08 ± 1,52 24,2 ± 3,08* 14,2-30,8
Каталаза, нмоль/хв/г білка 70,16 ± 6,41 114,58 ± 7,32* 115,41 ± 9,30
Супероксиддисмутаза, ум. од. 2,01 ± 0,50 3,12 ± 0,63 3,57 ± 0,37
Трансферин, ΔЕ 1,10 ± 0,03 1,69 ± 0,01* 1,69 ± 0,15
МДА цільної крові, мкмоль/л 2,54 ± 0,03 2,01 ± 0,02* 1,99 ± 0,02


*різниця достовірна між показниками до та після корекції (р < 0,05).
МДА – малоновий діальдегід.

Таблиця 5. Показники периферичної крові в дітей молодшого шкільного віку до і після корекції препаратом Ферумбо

Показник До корекції Після корекції
Гемоглобін, г/л 112,25 ± 7,66 134,50 ± 6,35*
Еритроцити, 1012/ л 4,02 ± 0,31 4,36 ± 0,15*
Лейкоцити, 109/ л 5,63 ± 0,84 5,84 ± 0,90
ШОЕ, мм/год 12,75 ± 1,59 6,25 ± 1,0*
Тромбоцити, 109/ л 211,56 ± 45,63 221,25 ± 27,78
Паличкоядерні, % 4,44 ± 1,33 2,19 ± 0,55*
Сегментоядерні, % 43,65 ± 7,43 47,31 ± 6,27
Лімфоцити, % 40,25 ± 6,40 42,75 ± 6,05
Еозинофіли, % 4,88 ± 2,09 4,19 ± 1,91
Моноцити, % 6,69 ± 2,89 3,81 ± 1,33*
Нейтрофіли з токсичною зернистістю, % 7,85 ± 2,14 4,00 ± 1,31*


* різниця достовірна між показниками до та після корекції (р < 0,05).

Крім того, після курсу корекції значно знизився показник токсичної зернистості нейтрофілів, нормалізувались показники лейкоцитарної формули, що свідчить про нормалізуючу дію Ферумбо на гемічну ланку адаптації у дітей молодшого шкільного віку.

Під впливом препарату Ферумбо у всіх дітей підвищилась фізична працездатність, суттєво зменшились скарги, характерні для астенічного синдрому, що можна пов`язати з поліпшенням оксидації та гемопоезу.

Таким чином, результати проведених досліджень дають змогу зробити наступні висновки:

  1. У здорових дітей молодшого шкільного віку є харчовий дефіцит заліза, що слід розцінювати як преморбідний стан і, в першу чергу, корегувати раціональним харчуванням, яке включає продукти тваринного походження з високим вмістом заліза у вигляді гема (язик яловичий, яловичина, м`ясо кролика, індички). У печінці залізо міститься у вигляді феритину і гемосидерину. Слід пам`ятати, що фрукти та овочі підвищують всмоктування заліза, а соєвий білок, фітати, поліфеноли, що містяться у чаї, горіхах, бобових перешкоджають його засвоєнню.
  2. Харчовий дефіцит заліза у молодших школярів супроводжується дисбалансом залізовмісних металоензимів, що сприяє процесам біохімічної дезадаптації та розвитку пара анемічних станів і зумовлює необхідність корекції цих порушень.
  3. Виявлені зміни у гомеостазі заліза в дітей молодшого шкільного віку зумовлюють актуальність питання про збільшення в харчовому раціоні продуктів із достатнім вмістом заліза та есенціальних мікроелементів, а також про доцільність застосування препарату Ферумбо як засобу фармакокорекції латентної сидеропенії.
  4. Відсутність будь-яких алергічних явищ або токсичної дії препарату Ферумбо дає можливість віднести його до групи високотолерантних фармакотерапевтичних засобів із гемопротекторними та адаптогенними властивостями.
Дата публикации: 18.03.2012